Перші окуляри

Перші окуляри. Вперше окуляри були застосовані в Європі, а точніше в Італії на початку 15-го століття. До нашого часу збереглося кілька портретів часів середньовіччя на яких зображені обличчя в окулярах. З винаходом друкарського верстата в 15-м столітті, попит на окуляри збільшився, а в 1629 році став на-стільки великим, що в Англії відкрилася перша офіційно зареєстрована спеціалізована фірма по виробництву окулярів.

Винахід окулярів

В давнину виготовляли  окуляри  тільки з сферичними лінзами: для корекції короткозорості та далекозорості. Перші біфокальні окуляри були зроблені для Бенджаміна Франкліна за його пропозицією в 1760 році. І тільки на прикінці 19-го століття для широкого використання почали виробляти окуляри з циліндричними лінзами - для корекції астигматизму. Окуляри носили безпосередньо перед очима, щоб компенсувати різні дефекти зору. Найбільш поширена форма окулярів складалася з пари пластикових або скляних лінз в металевій або пластиковій оправі і вони встановлювалися на переніссі. Фіксувалися окуляри носі за допомогою специфічної пружини, яка кріпилася на переніссі або ж за допомогою гаків навколо вух. Лінзи окулярів виготовлялися переважно з твердого пластику, з метою підвищення безпеки та для легкої ваги.

Перші окуляри

-Пенсне (французька мова "пінч ніс") - є стиль виконання окуляр, особливістю яких є наявність пружинного містка для кріплення на переніссі. Вони з'явилися в кінці 18-го століття, досягши свого піку популярності на прикінці 19-го століття. Як правило, до таких окулярів прив'язували декоративну нитку і носили її на шиї.

-Моноклі - окремі лінзи в оправі, що застосовувалися для корекції зору тільки для одного ока. Такий монокль фіксувався безпосередньо в орбіту ока.

-Лорнеты - спеціальні окуляри з ручкою, що представляють собою дві лінзи в оправі. Вони ніяк не кріпилися до голови, використовувалися  для читання, а також вважалися вельми модним аксесуаром кінця 18-го і на початку 19-го століття. Користувалися популярністю особливо у жінок.